четвер, 2 січня 2020 р.

Чолій Тетяна Ігорівна

Чолій (Фатяк) Тетяна Ігорівна наро-дилася в с. Раків 11 лис-топада 1989 року в бага-тодітній творчій сім’ї. Батько – чудовий столяр, майстер різьби по дереву.

Неповну середню осві-ту здобула в Раківській загальноосвітній школі, продовжила навчання в Болехівському філіалі Прикарпатського лісогосподарського коледжу за фахом бухгалтера. Вищу освіту здобувала в Коломийському філіалі Хмельницького національного університету. 

Згодом в Івано-Франківську закінчила курси перукаря.
 
Одружена. Разом з чоловіком виховують троє діточок.
 
Тетяна надзвичайно творча людина. Вона чудова майстриня вишивки, а також робить красиві зачіски випускницям і нареченим. Її роботи неодноразово були представлені на урочистостях села та на районних фестивалях.

Пірко Розалія Йосипівна

Пірко Розалія Йосипівна народилася 9 березня 1952 року. Закінчила Хустське швейне училище. Працювала у Вигодському побутовому комбінаті майстром крою та шиття. Розалія Йосипівна з дитинства любила вишивати. Любов до вишивки привила їй мама Олена. Довгими зимови-ми вечорами мама разом із своїми малими ще доньками Розалією і Наталею сідали вишивати рушники, сорочки, подушки, серветки. І до сьо-годні Розалія Йосипівна не розлучається з голкою, виши-ває і дарує свої вишивки своїм дітям, онукам, рідним та знайомим.

Сікан Анна Дмитрівна

Сікан (Мельник) Анна Дмитрівна народилася 22 червня 1939 року. В 16 років пішла працювати в Новоселицьку сільську бібліотеку. Працювала в бібліотеці з 1 вересня 1954 року по 28 серпня 1957 року. Брала участь у культур-ному житті села, грала у виставах. Дівчина дуже гарно малювала. Створювала для сільського клубу та вистав театрального гуртка декорації. Вийшла заміж, з чоловіком виховали двох дітей. Дуже любила вишивати, весь вільний час віддавала улюбленій справі. Вишивала гладдю, хрестиком. Серед робіт Анни Дмитрівни є невагомі ажури, ніжні скатертини, серветки, створені в техніці рішельє. Багато узорів створювала сама, переносячи їх на тканину.

З 2000 року почала виготовляти вироби з бісеру. Серед робіт – вишиті бісером ікони, вервечки, різні прикраси та кулони. Багато вишила речей для громади греко-католицької церкви.

Жінка довший час хворіла, була прикута до ліжка. Але і в цей час вишивала, працюючи правою рукою. Допомагав їй в цьому чоловік Богдан Ількович, який робив рамки для ікон, картин і доглядав за дружиною.

Померла 8 березня 2013 року, залишила для родини часточку своєї душі у своїх роботах.

вівторок, 3 грудня 2019 р.

Крайник Марія Яківна

Крайник Марія Яківна народилася 16 листопада 1934 року в селі Велика Тур’я, була одною дитиною у батьків. Дитинство припало на неспокійні буремні роки. Батька за допомогу воякам УПА більшовики убили, з дому забрали все. Важко жилося овдовілій жінці з дитиною, люди боялись допомагати сім’ї «бандерівців». Мама Марії знову вийшла заміж за вдівця з п’ятьма дітьми, який також був у партизанці. І знову конфіскація майна. Злидні обсіли хату. Щоб вижити, Марія з 12-ти років почала найматися до людей працювати. У 21 рік Марія Яківна вийшла заміж. 38 років тяжко пропрацювала в колгоспі, 5 років доглядала хвору, прикуту до ліжка маму. Віра в Бога допомагала долати всі труднощі. Від 14 років вона співала в церковному хорі. А ще додавало їй сили і радості, коли бралася за вишивання.

Нуд Емілія Федорівна

Нуд Емілія Федорівна народилася 16 липня 1939 року в с. Якубів в багатодітній родині. Вишивала з раннього дитинства, а любов до вишивки прищепив батько, який вправно вишивав лівою рукою. Мама також вишивала, але батько був терплячіший, коли надавав перші уроки вишивки маленькій Емілії. Після закінчення Якубівської школи вступила до Дрогобицького нафто-вого технікуму. Працювала в Долин-ському УБР спочатку лаборантом, а потім інженером. Вийшла заміж, виховали з чоловіком двоє дітей.

«Вишивка – це моє життя», – завжди наголошувала майстриня. Всі свої думки, болі і почуття Емілія Федорівна викладала на полотні. Вона сама створювала візерунки, не любила копіювати, намагалася вишивати щось оригінальне, вносила свої елементи.

середа, 4 вересня 2019 р.

Бойчук (Микитин) Галина Степанівна

Галина Степанівна народилася 15 серпня 1961 року в с. Раків. Неповну середню освіту здобувала в Раківській дев’ятирічці. Продовжила навчання в Долинській середній школі №1.

Навчалася в Івано-Франківському кооперативному технікумі. Трудову діяльність розпочала в районному інформаційному обчислювальному центрі державної статистики, згодом працювала на швейній фабриці. Двічі була секретарем Раківської сільської ради. Пізнала заробітчанську працю в Польщі. Одружена, виховали з чоловіком двох дітей. Все життя її улюбленою справою була вишивка. Раніше вишивала рушники, сорочки, а тепер вишиває картини.

Кішка (Шмальцель) Оксана Михайлівна

Оксана Михайлівна народилася 22 травня 1992 року в селі Новоселиця.

Ще з малих літ захоплювалась вишивкою. Вже у три рочки її улюбленим заняттям було вишивання різнокольорових ланцюжків на канві.

В родині був «культ» вишивки, адже і мама, і бабуся любили вишивати.