Галина Дмитрівна Дроздюк народилася 07.12 1980р. у селі Пороги (вул. Тичини, 22), Богородчанського району.
Ще малою вона цікавилася українськими звичаями та обрядами, історією і традиціями свого народу і росла творчою й талановито дитиною.
Після закінчення Порогівськох ЗОШ І-ІІІ ст. закінчила вище професійно-художнє училище у селищі міського типу Гриців, Шепетівського району Хмельницької обл., за спеціальністю “ художник-дизайнер”.
Зараз вона знана на Богородчанщині майстриня-писанкарка.
Галина Дмитрівна очолює шкільний гурток "Писанкарство", який працює у Порогівській ЗОШ І-ІІІст., член літературно-мистецького об'єднання "Натхнення".
Заняття гуртка «Писанкарство» мають не тільки практичну, а й теоретичну спрямованість, на яких Галина Дмитрівна знайомить вихованців з історією писанки, значенням символів і методами організації навчально-виховного процесу в гуртку, сприяє розвитку творчих рис характеру, спостережливості, творчої уяви і фантазії.
Під час роботи вдало поєднує теоретичні знання з практичними. На заняттях гуртка переважає атмосфера доброзичливого спілкування, творчості і наполегливості. Вона постійно підвищує свій професійний рівень. З 28.11 по 09.12 2005р. – курси підвищення кваліфікації за категорією «Керівник гуртку позашкільних установ» при Івано-Франківському ІТПО.
Займається самоосвітою – це відображається на результативності її діяльності. Вихованці Галини Дмитрівни щорічно приймають участь в обласних виставках присвячених українській писанці, за що неодноразово були нагороджені дипломами та грамотами.
У 2006 році здобули II місце в обласному конкурсі писаикарів.
Живописні мініатюри нашої писанкарки неодноразово виставлялися на сільських, районних та обласних виставках народних умільців.
В інтерв’ю газеті БогоCITY, яке записала журналіст Хрисина Тріщук, Галина Дроздюк сказала: «…я роблю писанки різного розміру та різними способами. Це і бісер, і гачкування, і викладання візерунків різними крупами. Проте, пасхальні писанки – це особлива робота. Пам’ятаю, ще малою з мамою бралася до цієї роботи, та тоді це були прості й швидкі способи крашення… А зараз… це переважно петриківський розпис. Можна писачком наносити орнаменти.
До речі, хотіла б зауважити, краще брати фарби для бавовняних тканин. Вони тримаються краще і кольори яскравіші. Можна ще розмальовувати гуашшю, а потім покривати лаком. Так ми на гуртку робимо. Також красиво виглядають шкрябанки. Це коли на однотонно розмальованому яйці вишкрябуються візерунки.»
Немає коментарів:
Дописати коментар