понеділок, 24 грудня 2018 р.

Зелінська (Мальон) Вероніка Любомирівна

Зелінська (Мальон) Вероніка Любомирівна народилася 22 січня 1969 року. Навчалась у Вигодській середній школі. У 1994 році закінчила Львівський торговельно-економічний університет. Займається підприємницькою діяльністю. Мама двох дітей. Вишивка стала її життям. Вишиває з дитинства. На початках це були рушники, сорочки, суконки, картини, вишиті хрестиком. Пізніше почала вишивати гобелени на бамбуковій сітці та картини косим хрестиком. В її доробку є чудовий об’ємний вертеп, де фігури кожного персонажу різдвяного таїнства вишиті. Її роботи були представлені на районних та обласних виставках.

Гутак Леся Ярославівна


            Гутак Леся Ярославівна народилася в м. Тлумач 14 вересня 1978 року. 1990 року родина переїхала жити у Вигоду. У 1995 році закінчила Вигодську середню школу, потім навчалася в торгівельному коледжі. Вийшла заміж, мама двох дітей. Довший час працювала в торгівлі, тепер не працює. Вишивати навчилась на уроках трудового навчання у школі. Її першою самостійною роботою був вишитий рушник. А потім, завдяки її наполегливості та її закоханості  у  вишивку,  майстриня  почала  вишивати  більш складні роботи. Вишиває хрестиком і бісером картини, суконки, сорочки. Свої роботи дарує рідним, друзям, знайомим. Неодноразово брала участь у районних виставках народної творчості.

Танчак Галина Ярославівна

Танчак Галина Ярославівна народилася 21 листопада 1967 року у селі Олеша Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл., де навчалася і проживала. Закінчила Івано-Франківський державний інститут ім.В.Стефаника(1991р.), за фахом учитель образотворчого мистецтва ,креслення та художньої праці.
З 1991 року працює вчителем образотворчого мистецтва в Івано-Франківській школі №20,( пізніше Навчально-виховной комплекс «Школа-гімназія №3» ).  З 2004 року займається соломоплетінням на базі гімназії, а з 2008 року керівник гуртка «Соломоплетіння» Міського центру науково технічної творчості учнівської молоді.
Родинні традиції святкування Різдвяних свят, виготовлення  різдвяних павуків  бабусею ,а пізніше і батьком ,були першим знайомством із таким поширеним матеріалом як солома . Батько був першим учителем площинних традиційних плетінок з соломки. Саме завдяки підтримці родини зростало бажання самотужки вивчати традиційні і сучасні напрями соломоплетіння.
 Знаковим став 2010 рік . Участь у Міжнародному фестивалі  « Сніп»   (Волинь 2010), який  відкрив світ сучасних  напрямів художнього ремесла у різнотипах декоративних творів та виробів  (декорування, плетіння) стеблами злаків. Поєднання традиційного  соломоплетіння з новітніми видами соломянної пластики стали основними у подальшій  роботі .  Метою індивідуальної творчості є поширення давнього ,традиційного мистецтва соломоплетіння серед учнівської молоді, виховання у них поваги до праці народних ремесел, української культури предківської давнини. 

четвер, 4 жовтня 2018 р.

Гриньків Інна та Гриньків Олег

Гриньків Інна та Олег – молоде подружжя майстрів із міста Косів Івано-Франківської області, які виготовляють різноманітні речі (сумки, гаманці, аксесуари) з натуральної шкіри. Їхня ‘фасулька’ – національна українська символіка, якою оздоблено вироби: різні обереги, малюнки, орнамент. Серед торбочок – і сумка, прикрашена на мотиви Житомира: гербом міста, зображенням супутника Корольова. 
Пані Інна народилася в Житомирі, тут у неї живуть батьки. Вона закінчила Житомирський технологічний університет. Через спільних знайомих познайомилася із Олегом, своїм майбутнім чоловіком, одружилися і я вже три роки проживають у Косові.
Пан Олег навчався в Косівському інституті декоративно-прикладного мистецтва, на відділі «Дизайн виробів зі шкіри», тому запропонував дружині зайнятися сімейною мануфактурою. Інні довелося “перекваліфікуватися”, про що не жалкує, адже родина працює сама на себе і ні від кого не залежить. Вироби зі шкіри виготовляються під маркою «Котилася торба».
Брали участь у кількох фестивалях: «Гуцулів» і «Лудинє». Це місцеві фести. 
Вироби «Котилася торба» прикрашені дивовижно — національна символіка вражає та одразу закохує у себе. Пані Інна пояснює, що використання українських мотивів — це не модний тренд. Мета їхньої майстерні — популяризація і збереження українських традицій.

середа, 5 вересня 2018 р.

Богуміл Оксана

Народилася 2 травня 1983 року року в м. Городенка Івано-Франківської області. Зараз проживає в Коломиї. Створенням мотанок займається з 2012-го року. За цей період брала участь в декількох виставках. Спочатку ляльки виготовлялись як подарунки рідним та близьким. Пізніше ляльки Оксани Богуміл появились в сувенірних магазинах міста. Періодично друкується у журналах по рукоділлю. На даний момент її роботи поповнюють колекції більше ніж в 20-ти країнах, на всіх континентах, крім Антарктиди. Лялька-мотанка це – чудовий український сувенір, прикраса для інтерєру, і екологічно чиста і приємна іграшка, яка немає конкуренції. У пані Оксани абсолютно ліберальний підхід, щодо створення ляльок-мотанок. Отримує задоволення від як від старовинних моделей, так і від сучасних мотанок. Не відмовляється від ексклюзивних замовлень.

понеділок, 9 липня 2018 р.

Кіращук Олег Петрович

Кіращук Олег Петрович  народився 8 липня 1972 у м. Коломия, Івано-Франківської області. Писанкар, учасник АТО, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Лауреат Художньої Премії ім. Я. Лукавецького, учасник ряду Всеукраїнських та Міжнародних виставок.
Писанкарством займається з другої половини 1980-х. Наприкінці 1990-х та на поч. 2000-х, у пошуках зразків давніх писанок, самотужки провів кілька експедицій по селах Покуття, що на Івано-Франківщині, де зібрав близько 80 зразків покутських писанок. До кінця 1990-х писав суто автентичні писанки, на поч. 2000-х почав створювати авторські роботи, які тепер знаходяться у приватних колекціях в США, Канаді, Люксембургу та ін. країнах. Здобув вищу художню освіту у Прикарпатському Національному університеті ім. В. Стефаника.
О. Кіращук пише писанки, послуговуючись традиційною давньою технікою воскового розпису.
2001 р. (квітень-червень) та, вдруге, в 2002 р. (квітень) – Таллін, Естонія – перебував тут на запрошення УГКЦ, що в м. Талліні, та за рекомендацією Обласного осередку Спілки народних майстрів, як автор значної частини писанок Гуцульщини та Покуття, що тут експонувалися; проводив екскурсії по Музею сакрального мистецтва, що діє при Церкві; «майстер-класи», участь у популяризації української писанки на естонському радіо (україномовна годинна програма «Калина червона») та телебаченні (майстер-клас в російськомовній телепрограмі «Супутник телеглядача»).
2004 р., грудень – вступ до Національної Спілки майстрів народного мистецтва України;
2012- участь у Міжнародній виставці у містах Токіо та Кіото (організатор- Izumi Fujita);
2014, серпень –  2015, вересень – участь в АТО у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади;
2016, 18 лютого – Персональна виставка у Музеї писанкового розпису (м. Коломия);
Одружений, разом з дружиною виховує двох дітей.

Копильчук Ганна

Народилася 14 лютого 1961 року. Мешкає в с. Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Закінчила  Яворівську ередню школу.
Займається художнім промислом — ліжникарством, використовуючи традиційні узори та колористику, поєднані з віяннями сучасної моди. Нові творчі ідеї знаходять своє відображення як у мистецьких виробах, так і у ліжниках ужиткового призначення.
Для виготовлення виробів майстриня використовує натуральні матеріали. Овеча вовна проходить кілька етапів підготовки, після чого з неї виготовляють пряжу. Барвники теж застосовує натуральні – з рослин та кори дерева.
Член національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Майстриня проводить майстер-класи з виготовлення ліжників – у садибі майстрині для групи з 5-10 осіб віком від 6 років; тривалість заняття до 8 годин.