Теренчин Ольга Григорівна народилася 25 серпня 1962 року в м. Караганда в родині репресованих. Батько був політв’язнем, засуджений за приналежність до ОУН-УПА, а мама була вивезена в Караганду у 1947 році. Батьки змалечку прививали дітям (їх було четверо) любов до України, в хаті розмовляли тільки українською мовою, а для практикування в мові передплачувались українські журнали.
Ольга Григорівна від народження інвалід, у неї рідкісна хвороба (вроджена ламкість костей), до 16 років вона не ходила, а потім почала пересуватися на милицях.
Дівчина старанно навчалась у школі, вчителі займались індивідуально вдома. Закінчила 8 класів. Батько марив Україною і після виходу на пенсію у 1979 році родина переїхала жити в с. Новоселиця.
Розрадою для Ольги були книги, музика і вишивка. Вишивати навчилась від мами. У родині зберігаються старі рушники, скатертини, вишиті мамою ще в далеких 50-60 роках.
Не зважаючи на безліч складних операцій після переломів, Ольга Григорівна не втрачає життєвого оптимізму. Вона співає в церковному хорі, знає багато пісень та коломийок.
Від 2003 року проживає з чоловіком у с. Пациків. Після чергової операції майже не ходить, права рука погано зрослася, але Ольга Григорівна вперто не піддається хворобі, бере в немічні руки полотно і голку та вишиває: рушники, сорочки, блузки, серветки. Вишиває на замовлення та багато своїх вишивок роздаровує рідним та близьким.
Немає коментарів:
Дописати коментар