пʼятниця, 21 квітня 2017 р.

Галина Різничук

Галина Різничук – талановита майстриня-художниця. Народилася у с. Підлісся, Тисменицького району. Її роботи – колоритні, композиційно довершені, захоплюють своєю щирістю, самобутністю, унікальною технікою виконання та переконують, що проста соломка в умілих руках спроможна відтворити і зміст, і глибокий художній образ. У роботах домінує релігійна тематика. В них відчувається надзвичайно сильна енергетика, тепло і щось таке, що несе у собі справжнє диво, яке зцілює душу та дарує відчуття піднесення, гармонії та затишку.  У творчому доробку є колекція портретів історичних постатей, пейзажі, зображення тварин та птахів. Роботи Галини Різничук експонувалися у фортечній галереї «Бастіон» в Івано-Франківську, у виставкому залі Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (палац Баворовських) та виставковій залі Народного дому м. Тисмениця. Її картини у творчому ансамблі з роботами інших талановитих авторів неодноразово ставали окрасою виставкових залів міст України. Галина Різничук представляла свої роботи на Міжнародному фестивалі соломкарського мистецтва у Луцьку, обласному краєзнавчому музеї, численних виставках та фестивалях. Її твори знаходяться у приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном, зокрема, в Італії, Польщі, Америці.

понеділок, 3 квітня 2017 р.

Кочержук Ірина

Кочержук (Андрухів) Ірина Іванівна народилася і проживає в м. Надвірна. Закінчила Дрогобицький педагогічний університет  ім. І. Франка за спеціальністю «Вчитель трудового навчання і креслення».  Працює у Надвірнянському районному центрі дитячої творчості та національно-патріотичного виховання молоді.  Коло її творчих інтересів різноманітне: шиє, вишиває, займається бісероплетінням, з підручних матеріалів створює різноманітні поробки. Вишиває з дитинства хрестиком, мережкою, низинкою. Любов до шиття та вишивки передалася від бабусі Марії Іванівни.

Ірина Іванівна займається дизайном одягу. У її колекції сорочки, спідниці, сукні, а також рушники, салфетки, картини, ікони вишиті нитками та бісером,  які милують око багатством елементів і кольорів, їх обрядовою значимістю, дивовижною мистецько-художньою довершеністю. Свої роботи п. Ірина творить для родини,  друзів і для всіх тих, хто любить народне мистецтво.

пʼятниця, 10 березня 2017 р.

Сталенна Зоряна

Сталенна Зоряна Богданівна народилася 15 січня 1983 року у селі Кутці Івано-Франківської області.  Після закінчення школи поступила в Рогатинський державний аграрний коледж, який закінчила в 2002 році. Згодом вступила до Львівської Академії ім. Гжицького на факультет технології і переробки м'ясо-молочних продуктів,який закінчила в 2006 році. Працювала оператором на фірмі ТзОВ «Хімпласт». Потім лаборантом хімічного аналізу на ТзОВ ВКФ «Скло-Пак». Вишивкою займається з дитинства.

Дарміць Наталія

Дарміць Наталія Володимирівна народилася 31 травня 1996 року в місті Рогатині ( колишнє с. Бабинці). Бісероплетінням займається з 2 класу школи. Відвідувала гурток по бісероплетінню в ШЕВУ під керівництвом Шевчишин Люби Василівни. Неоденоразово брала участь в районних і обласних виставках. Талановита, витончена натура у вільний час займається улюбленою справою.

середа, 22 лютого 2017 р.

Фрунза-Петричук Анна

Фрунза-Петричук Анна народилася 22.10.77 р. За фахом менеджер по туризму. Ще із дитинства, проживаючи в с. Великий Рожин Косівського р-ну, вишивала низинкою подушки, рушники та скатертини до церкви. У школі в гуртку на верстаті ткала рушники. Вишила хрестиком багато чоловічих вишиванок. Можливо тому, що виросла в гірських мальовничих Карпатах, все життя обожнює природу, квіти. Із 2010 р. захопилась вишивкою бісером "рубкою" де якраз і відтворює на полотні квіткові орнаменти. Одного разу виставила світлину з вишитою нею сорочкою в соціальну мережу і з того часу вже 7 років вишиває на замовлення. Має, на сьогодні, більше 120 вишиванок, які носять в Україні, Ізраїлі, Чехії, Росії, Канаді, США,  Англії, Італії.

понеділок, 20 лютого 2017 р.

Андрусів Катерина

Андрусів Катерина Іванівна народилася 21 травня 1942 року у с. Васючин Рогатинського р-ну. За фахом лікар-дерматолог Рогатинської центральної районної поліклініки, за сумісництвом невтомний керівник гуртка народної (м’якої, солом’яної) іграшки Рогатинської районної школи естетичного виховання учнів. Всебічна освідченість Катерини Іванівни Андрусів в уподобаннях народних ремесел: барвистої м’якої іграшки, вишивки, плетіння бісером, соломкою, визначили її як індивідуальну творчу особистість. Автор схильна до етнографії, інтерпретує по-своєму аутентичну форму «ляльки» з рогози с. Незнанів Кам’янка-Бузького р-ну, Львівської обл. Сюжетними постановками малих форм вона розвиває каркасну солом’яну іграшку, створює декоративні солом’яні птахи: сонячні півні, солов’ї, таємничі сови та інші. У спільному альтруїзмі з учнівською молоддю неодноразово створювали солом’яні «ангели» для воїнів АТО, земляків Рогатинщини, захисників кордону сходу України (2015 р.). Катерина Андрусів постійний учасник групових виставкових експозицій: «Сонячне різномаїття» в обласному краєзнавчому музеї, Карпатських вернісажів у м. Івано-Франківську, Міжнародного фестивалю «Сніп» (2010 р.) у м. Луцьку, Волинської обл., кількох персональних виставок у м. Рогатині, музеї-садибі Миколи Угрина-Безгрішного та музеї Мистецтв Прикарпаття (2016 р.). За плідну працю з учнівською молоддю стає заслуженим вчителем 2016 року, нагороджена першою премією Михайла Галущинського.
Матеріал підготовила Мельник (Солудчик) О. О.

неділя, 19 лютого 2017 р.

Сабецька-Семирозум Оксана

Сабецька-Семирозум Оксана народилася і проживає в с. Стриганці, Тисменицького району. Займається випічкою. Це її улюблена справа.













 

Сьома Галина

Сьома Галина Степанівна 1969 року народження. Народилася в селі Козарі Рогатинського району, де проживає і працює в сільській бібліотеці. У вільний час займається вишиванням, продовжує династію своєї покійної бабці та матері Дячишин Юлії, яка все своє життя присвятила вишиванню, а також і прищипила любов до вишивки своїй онучці Марії Сьомі, а вона наданий час продовжує вишивати в пам’ять про бабусю.

Ліпська Марія

Ліпська Марія Петрівна народилася 1963 року в с. Козарі Рогатинського району. Працює домогосподаркою. Вишиває з дитинства, так як виросла в сім’ї вишивальниці. Дуже любить вишивати та в’язати. Вишивка це її хоббі. 

пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Школа Ольги Мельник (Солудчик)

Аплікація соломкою – один із напрямів орнаментального декору, сформований історичним розвитком народної культури Прикарпаття. Адаптована природним матеріалом до оздоблення столярних виробів виготовлених із недорогих порід дерева, хатніх, церковних предметів, поширених у 30-х–60-х рр. ХХ ст. на Івано-Франківщині. 

Іконоаплікація соломкою стала фавором самовиразу нової генерації студентської молоді, започаткованої у кінці 1990-х років, на художньому факультеті Ольгою Мельник (Солудчик). Осмислення стилізацією декоративних технік : накладною аплікацією та випалювання на ній майстерних зображень декоративних творів, знакових ікон України та панно народної (церковної) архітектури Івано-Франківщини. З інноваційними художніми засадами модерної стилістики, утверджена семестровими, дипломатичними роботами християнського мистецтва в навчально-науковому інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Мельник Ольга

Мельник (Солудчик) Ольга Омелянівна народилася 23 червня 1960 р. у с. Сілець Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл., навчалася і проживала в смт Добротвір. Закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1985 р.). За фахом художник декоративного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

З 1985-1987 роки Ольга Омелянівна працювала викладачем рисунку та живопису у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Зараз працює старшим викладачем кафедри методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (1987-2017рр.). 

Творчий доробок започаткований новим напрямом хатніх (церковних) ікон в аплікації соломкою та випалювання на ній та стилізацією образів натхненних зображень християнського мистецтва Візантійської традиції. Ольга Мельник (Солудчик) б’єднала студентів до творення знакових ікон локального і всенаціонального значення ХІІ-ХХ ст. Галичини і Волині. 

З 1986 року учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок.
 
Персональні виставки: м. Івано-Франківськ (2000 р.), с. Крилос «Митрополичі палати» Національний заповідний «Давній Галич». Галицький р-н Івано-Франківської обл. (2001-2002 рр.), смт Добротвір, Кам’янка-Бузький р-н Львівська обл. (2008 р.), м. Луцьк Міжнародний фестиваль «Сніп» (2010 р.).
 
Нагороди: подяка управління освіти і науки Івано-Франківської державної адміністрації, подяка управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації за участь у Міжнародному фестивалі «Сніп», грамота ректорату і профспілкового комітету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2011 р.), диплом учасника мистецького свята «Невмирущий калиновий міст», відзнака благодійного фонду «Творча Україна ХХІ сторіччя» (Рагулі Власідзе), Юрій Дерев’янко (2012 р.) м. Київ.
 
Роботи зберігаються: обласний краєзнавчий музей м. Івано-Франківськ; Історико-краєзнавчий музей смт Добротвір Кам’янка-Бузький р-н Львівської обл.; смт Більшівці Монастир францисканців, костел Успіння Богородиці Галицький р-н, Івано-Франківської обл.; Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка, відділ літератури з мистецтва – ікона Палладіум Данила Галицького.

середа, 25 січня 2017 р.

Віталій Владковський

Народився в с. Міжріччя Долинського р-ну Івано-Франківської області . З дитинства спостерігав за роботою своїх дідів, столяра та коваля.  Навчався в Прикарпатському університеті на художньому факультеті. 
     Під час навчання захопився глиною. Гончарною справою Віталій Владковський займається близько 20 років. Асортимент робіт – традиційний керамічний посуд, народні музичні інструменти (свищики, зозулиці), традиційні трипільські хрести, глиняна міні-скульптура та сувеніри. Займається науково-просвітницькою діяльністю щодо ознайомлення з історією Трипілля. Автор реконструкцій гончарних виробів епохи Трипільської культури.



понеділок, 23 січня 2017 р.

Стефанишин Лідія

Лідія Романівна народилась 9 липня 1971 року в селі Слобода, Рогатинського району, Івано-Франківської області. Художню освіту здобула у Косівському технікумі народних художніх промислів імені В. Касіяна (1986-1990 рр.) та Львівській академії мистецтв (1990-1996 рр.). Член Національної спілки художників України, старший викладач кафедри методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Лідія Стефанишин творчо працює в художній обробці шкіри та моделюванні одягу в етностилі. Неодноразово приймала участь у всеукраїнських та міжнародних виставках.

середа, 4 січня 2017 р.

Даніва Олена

    Даніва Олена проживає в м. Надвірна. За фахом економіст, за посадою – бухгалтер-ревізор контрольно-ревізійного відділу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Творчий щлях вишивальниці розпочала в 2009 р. Особливістю робіт є те, що майстриня сама конструює виріб, продумує його дизайн, кроїть, вишиває, а потім збирає у готовий виріб вишиті деталі. Є роботи повністю зібрані ручними швами,так, як це робили в сиву давнину наші предки.  Займається етнографічною діяльністю, вивчає  характерні особливості українських старовинних сорочок різних регіонів України (Полтавщина, Київщина, Гуцульщина, Покуття, Поділля, Полісся). Застосовує давні традиційні техніки, оздоблювальні і конструктивні шви і поєднує їх у виробах сучасного крою. Майстриня опанувала такі народні автентичні українські техніки вишивки : лиштва, гуцульська низинка, покутські техніки:  «довбане» та «позаглінне», поліське заволікання, полтавське вирізування, складні мережки: шабак, настил через прутик, настил по сітці, різні види змережувань та зубцювань тощо. Як майстер вишивки дебютувала  персональною виставкою 09 листопада 2012 р.  в стінах рідного Надвірнянського коледжу Національного транспортного інституту, де навчалася в 1993-1996 роках.
    20 травня 2014 року приймала участь в другому Прикарпатському фестивалі-конкурсі дизайну одягу за мотивами народного мистецтва «Весняні Акорди»   м. Івано-Франківськ.
   2013 року була включена до каталогу «Мистецька палітра Прикарпаття», де представлені відомі майстри народних промислів нашого краю.
   Протягом 2013-2015 рр. разом з майстрами з різних міст і сіл України  приймала участь у Всеукраїнському проекті.  В рамках проекту проводила майстер-класи у м. Києві та м. Львові. В травні 2016 р. в Музеї  історії  Надвірнянщини відбувалася персональна виставка Олени Данівої.
   Майстриня продовжує дослідницьку діяльність, вивчає шви і техніки, які ще мало досліджені і не достатньо висвітлені в друкованих виданнях, приймає активну участь в культурному житті рідного міста, проводить майстер-класи і  виставкову діяльність, бере участь в науково-практичних конференціях та просвітницьких заходах.
   Своєю творчістю популяризує українські традиції вишивання, заохочує вишивальниць до застосування в своїх роботах традиційних українських технік з метою їх широкого розповсюдження і відродження традиційної української вишивки з її регіональними особливостями.