вівторок, 25 червня 2019 р.

Сова Олеся

Сова Олеся Ігорівна народилася 30 вересня 1991 року в с. Старий Мізунь. Дитинство і юність пройшли в рідних селах Старому і Новому Мізуні. Після закінчення школи життєва дорога попрямувала до Львова. Навчалася у національному університеті ім. Івана Франка, на філологічному факультеті. Після закінчення університету працювала в школі. Виховує донечку. Улюбленим заняттям Олесі є вишивка. Бабусині уроки вишивки для Олесі залишились безцінними назавжди. Без вишивки вона не уявляє свого життя.

Гладич Галина

Гладич Галина Михайлівна народилася 25 листопада 1957 року в с. Новий Мізунь. Закінчила середню школу і вступила до Калуського культурно-освітнього училища, після закінчення якого пішла працювати в сільську бібліотеку в рідному селі, де працює по сьогоднішній день.
З дитинства любила вишивку, а згодом і сама почала вишивати. Навіть в ті часи, коли вишивка «була не модна», Галина Михайлівна одягала вишиту власноруч сорочку, тим самим демонструючи свою любов до України.
На її рахунку багато вишитих робіт. Любов до вишивки передала своїм дітям та онукам.

пʼятниця, 14 червня 2019 р.

Михайловська Людмила

Михайловська Людмила Григорівна народилася у 1940 році у м. Полтава. У 1959 році закінчила Полтавське медичне училище і була направлена на роботу в с. Петранка Рожнятівського району. 1963 року зустріла своє кохання – Михайловського Богдана із с. Надіїв, вийшла заміж. Після одруження у сім’ї народилося троє прекрасних дочок. З 1963 по 2005 рік працювала у фельдшерсько-акушерському пункті медсестрою. Після виходу на пенсію нарешті здійснилась її мрія: весь вільний час вона почала приділяти своєму хоббі – вишивці.

Семків-Гриців Юстина

Семків-Гриців Юстина Василівна народилася у 1944 р. і до цього часу проживає в селі Максимівка. Юстина Василівна росла в багатодітній сім'ї, де праця допомагала жити і виживати. Змалечку їй подобалось вишивати. Вона бачила як вишивала її мама і потайки брала кусочки полотна із скрині та й вишивала як уміла. Тільки згодом мама зрозуміла, що дитина пробує вишивати, і почала допомагати малій Юстині. В 1962 році вийшла заміж, народила і виховала п’ять дочок, яких також навчила вишивати. І тішать серце дітей, онуків і правнуків роботи Юстини Василівни. А онуків у неї – одинадцять, є вже двоє правнуків. Усім своїм онукам і правнукам вишила образочки. Не злічити тих робіт, що вишили невтомні руки. Свої роботи неодноразово виставляла на районних фестивалях народної творчості.