пʼятницю, 25 листопада 2016 р.

Йосепчук Надія

Йосепчук Надія Миколаївна народилася 8 жовтня 1977 року на Львівщині, проживає в Івано-Франківську. У 2001р. закінчила Івано-Франківський Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, отримала повну вищу освіту за спеціальністю модельєр-дизайнер шкіри (хутра). Свою трудову діяльність почала на СП "Тикаферлюкс" на посаді модельєра. З появою діток-двійнят більше часу почала приділяти творчості. На сьогоднішній день працює керівником гуртка "Студія образотворчого мистецтва" та "Народна творчість" у МЦДЮМП (Сахарова, 27а). На заняттях завжди прагне цікаво подати матеріал, щоб розбудити дитячу уяву, спонукаючи до творчості. При сучасному ритмі життя – вважає пані Надія – необхідно іноді зупинитись, створити щось своїми руками, щоб залишити часточку себе, утвердити своє "я". Це не є втратою часу при постійному його дефіциті, а швидше навпаки – концентрація духовних сил, які сприяють становленню особистості. Щиро обдарувала пані Надію доля, тому й вона дарує тепло своїх рук і лювов свого серця. У житті створює казку для дітей, в якій живуть Добро, Краса, Духовність, Любов і Творчість.

Корпанюк Василь

Корпанюк Василь Васильович – доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, заслужений художник України. Викладає композицію, етнодизайн, спеціалізацію.  Проживає в м. Івано-Франківську. Народився 3 серпня 1949 року. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва в 1971 році, член Національної спілки художників України і Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В 2009 році отримав Подяку Президента України «За  вагомий особистий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежності». Працює в галузі декоративно-прикладного, монументального мистецтва.

Марія Корпанюк

Марія Михайлівна Корпанюк. Народилася 2-го липня 1953 року у с. Суботові Галицького р-ну Івано-Франківської області у родині вчителів. У 1972 році закінчила Косівський технікум народних художніх промислів, а згодом Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Член Національної спілки художників України, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Учасниця всеукраїнських та міжнародних виставок. Лауреат обласної премії в галузі мистецтва, архітектури та дизайну ім. Ярослава Лукавецького. Працює у Івано-Франківській художній школі. Вона і керамік, і художник, і поет, і педагог.

Наталія Турчин-Синиця

Наталія Турчин-Синиця народилася в селі Стенівці Снятинського району Івано-Франківської області. Творить оригінальні вишивані полотна, застосовуючи різні техніки вишивки: хрестиком, гладдю, низинкою, мережкою, штапівкою, виколюванням – усе це виходить у неї витончено й елегантно. Інтелігентність, гарний смак, властиві Наталії Синиці, – це вроджені риси, що передаються з покоління в покоління.
    Пані Наталія та її донька Діана активно освоюють нову форму – вишивані обгортки для книжок, які символічно передають головну ідею авторського тексту. Мисткиня неодноразово брала участь у Всеукраїнському огляді творчості майстрів мистецтв, влаштовувала виставки у Чернівцях, Снятині, Ялті, Галичі, в нашому місті. Хоч би де працювала, створювала гуртки, навчала цього мистецтва інших. Підготувала й видала з вишивками гарну книжку “У вінок Кобзареві”.
    Наталія Синиця – майстриня оберегової вишиванки для якої характерні узори, вишиті на полотні темно-червоними, чорними й білими нитками. Орнамент на жіночих сорочках складався з повторюваності геометричних елементів. Пазухи та манжети рукавів прикрашалися здебільшого рослинним візерунком, до якого вводили ще й жовті, сині та зелені кольори. У яскравий геометричний і рослинний орнамент нині додають бісер, металеві блискітки, срібні та позолочені нитки, вишивають шовком, бавовняними нитками, ДМС та акрилоном.


Наталія Чабан-Кланіца

Наталія Чабан-Кланіца народилася 6 грудня 1983 року в селі Милування Тисменицького району. Початкову освіту здобула у Милуванській ЗОШ І-ІІ ст., а середню у Рошнівській ЗОШ І-ІІІ ст. Тисменицького р-ну. Навчалася в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника на факультеті філософії та релігієзнавства. На даний час працює у відділі літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка.
    Вишивати п. Наталю навчила бабуся Анна Смеречук. Вона створювала надзвичайно гарні українські вишивки. «Коли я вишиваю, я відпочиваю від побутових проблем, я занурююся в захоплюючий процес, з любов’ю вишиваючи кожен хрестик, кожну бісеринку, створюючи красиві речі. За цим заняттям я можу провести цілий день, якщо мені дозволяють інші справи: основна робота, сім’я… Вишивати бісером – дуже захоплююче заняття. Не помічаєш, куди зникає час. Вишивка – це цікаво, стильно, сучасно і модно! Я люблю вишивати рушники, ікони і картинки, дуже хочу навчитися різних технік вишивки», зазначає Наталя Чабан–Кланіца.

Мар’яна і Христина Пархуць

Мар’яна і Христина Пархуць лауреати багатьох конкурсів народної творчості. Майстрині займаються вишивкою ікон бісером і нитками. Ікони почали виготовляти із відвідування дитячої студії декоративно-прикладного мистецтва при 18-й школі, де навчала їх Наталя Сергіївна Сізьоміна. Відтоді дитяче захоплення стало серйозною роботою. Ідеї вишивок народжуються інколи ніби зовсім випадково. Працюють над розробками вишивок для сорочок, прагнуть втілити власне бачення узорів, фантазують, щоб дійсно були ексклюзивні.
    Роботи сестер відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Вони експонувалися на найрізноманітніших виставках, зокрема у Києві, Почаєві, Львові, Тернополі, де майстрині отримали благословення від митрополита Київського і всієї України блаженнішого Володимира. 2009 року їхня персональна виставка „Струни сакрального мистецтва” відбулася у відділі літератури з мистецтва обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.
    Їхнім серцям і рукам справді можна довірити скарбницю народного надбання, яка передається від покоління до покоління. І спостерігаючи за ними, спілкуючись, переконуєшся, віриш, що вони не лише збережуть, а й примножать славу України.

неділю, 20 листопада 2016 р.

Дрогомирецька Люба

Дрогомирецька Люба проживає у м. Івано-Франківську. Захоплюється національними звичаями і традиціями основою яких є, звичайно ж, вишиванка. Маючи кілька власних робіт, п. Люба взяла участь у численних виставках та експозиціях. Побачивши зацікавлення багатьох людей сучасними вишиванками, виконаних по старовинних взірцях, п. Люба почала підключати до роботи майстринь, які добре володіють різними техніками вишивання по домотканому полотні. А саме: хрестик, низинка, стебнівка, лічильна гладь та різні види мережок. У 2008 році заснувала майстерню української вишивки «Любава». Впродовж багатьох років сім’я п. Люби збирала різноманітну літературу, пов’язану з народно-прикладними мистецтвами, тому зараз сімейна колекція налічує близько двохсот примірників книг та альбомів різних світових видань з українською вишивкою. Саме ця бібліотека і є джерелом узорів, покрою та пошиття для вишитого одягу майстринями,  в розробці яких є багато нових моделей та узорів. Постійно виконуються й особисті замовлення з урахуванням всіх побажань замовника стосовно вишивки чи фасону. Майстерня «Любава» працює з такими тканинами як домоткане полотно (100% бавовна), лляне полотно українського або німецького виробництва, маркізет, сорочковий батист, натуральний шовк. В роботі використовуються нитки муліне DMC (Франція) та шовк. Можливі такі техніки вишивання: хрестик, низинка, лічильна гладь (білим по білому), стебнівка, а також різні види мережок.

Уманців Ганна

Ганна Уманців народилась на Тернопільщині у мальовничому селі Божків Бережанського району, проживає у с. Угринів Тисменицького району. В колекції Ганни Ілярівни – сорочки, картини, серветки, скатертини, рушники. Майстриня виготовляє й ексклюзивні речі, зокрема вишиває на шифоні. У своїх роботах п. Ганна використовує техніку «кручений шов», народна назва – «довбанка». Професійно вишиває як власні узори, так і традиційні народні. Ганна Уманців у когорті мисткинь відзначається високою філігранністю і техніки, й колористики. Ці роботи не сплутаєш з іншими, навіть коли сюжети, особливо на релігійну тематику, схожі, бо пані Ганна бачить світ у теплих відтінках безлічі природних кольорів.
    Серед досягнень майстрині: Диплом – всеукраїнська виставка аматорського образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, м. Київ (1999), диплом – учасника першого фестивалю „Галицька старовина" (2007). Грамоти: обласна звітна виставка декоративно-ужиткового мистецтва (1999), виставка до 187 річниці від дня нородження Т. Шевченка (2001), ІІІ регіональний фестиваль „Пісні Опілля", м. Рогатин (2001). Подяки: за активну участь у проведенні міських культурологічних заходів (2001-2002), міжнародний фестиваль „Родослав" (2001, 2009). Карпатський вернісаж (2007, 2008, 2009), подяка за участь в урочистостях та святковій виставці декоративно-прикладного мистецтва і малярства з нагоди 17 річниці Незалежності України (2008), подяка за участь в обласній виставці декоративно-ужиткового мистецтва присвяченій Великоднім святам (2008).

Соломко Надія

Надія Соломко народилася у Кам’янці-Подільському. За фахом – технік-електрик. В’язати навчилася у Білій Церкві, куди потрапила за направленням. Невдовзі переїхала до чоловіка на Прикарпаття. В’язала рідним і знайомим, організувала при надвірнянському клубі бурильників курси в’язання. Продовжила вчити цьому бажаючих і на Івано-Франківському радіозаводі, де згодом пропрацювала на АТС понад 20 років.
    Техніка, у котрій працює Надія Соломко, – єдина в Україні, переконують фахівці. Однак це видно і неозброєним оком – жінка творить в’язані картини. Техніка, яку всі використовують для створення одягу, пані Надія перевела у мистецьку площину. Як це вона робить, збагнути важко.
    Перша робота – двометрове полотно із зображенням Ісуса Христа. У техніці релігійних зображень за схемами доктора Блажейовського створила 21 оригінальний твір, левова частка яких відтворює біблійні сюжети. Це ікони “Богородиця”, “Плащаниця”, “Різдво Христове”, “Благовіщення”, “Богоявлення”, “Вербна неділя”, “Воздвиження Чесного Хреста”, “Стрітення”…
    Надія Соломко планує ще доповнити цю релігійну “серію” картинами “Воскресіння”, “Успіння Богородиці”, “Таємна вечеря”. Працює вона і над портретами Івана Павла ІІ, митрополита Андрея Шептицького, молодого Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, інших видатних українців. Програма ж максимум у жінки – 200 в’язаних полотен.

середу, 16 листопада 2016 р.

Свйонтек Ірина

Ірина Свйонтек – народилася 25 березня 1937 року у Львові. За фахом лікар-хірург, а за покликанням художник та етнограф. В 1970 році почала вивчати народні вишивки Івано-Франківщини по етнічних регіонах Карпат і Прикарпаття. В 1992 році відзначена обласною премією ім. Марійки Підгірянки «За великий вклад у відродження українського національного мистецтва – прикарпатської вишивки». З 2002 – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У 2011 році присуджено Премію ім. М. Гнатюка «досліднику-етнографу, збирачу-ентузіасту народної вишивки, за охорону та збереження нематеріальної культурної спадщини».
    Захопившись вишивкою, відвідувала фонди місцевих музеїв, їхала в села та на фольклорні фестивалі, і там або замальовувала або відфотографовувала спочатку на чорно-білий, а за ери нових технологій на кольоровий фотоапарат унікальні узори, комплекти й деталі традиційного одягу, що по святах носили сільські мешканці й городяни.
    За весь час Ірина Свйонтек зробила понад 60 тисяч оригінальних фотографій, на основі яких вже видала сім альбомів про узори вишивок Гуцульщини і Покуття Івано-Франківського регіону. Однак дослідниця не тільки фотографує, а й самостійно відшиває відзняті узори вишивок, які стають візуальними інструкціями для творчої роботи як початківців, так і досвідчених майстрів.

пʼятницю, 11 листопада 2016 р.

Дарміць Ольга Миронівна

Дарміць Ольга Миронівна, 1959 року народження, освіта-середня спеціальна. Працює на посаді завідуючою бібліотеки села Пуків Рогатинського району. Трудова діяльність у п. Олі почалася в 1979 р. Досвідчений бібліотекар. За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи та культури Івано-Франківського регіону неодноразово відзначена грамотами та подяками райдержадміністрації.  Цілеспрямована і надзвичайно скромна особистість. У вільний від роботи час займається вишиванням і випічкою.

Квасниця Ганна Йосипівна

Квасниця Ганна Йосипівна, 1956 року народження. Завідувачка бібліотекою села Заланів Рогатинського  району. Працює в бібліотеці з 1975 року. Ганна Йосипівна приймає участь у громадському житті села, морально стійка та творча особистість. У вільний час присвячує себе вишиванню і гаптуванню жупанів. П. Ганна любить експериментувати, постійно вдосконалюватись.

Беседа Світлана

Світлана Беседа – жінка, дружина, матір, яка, немов, та чарівна фея, створює модельні ескізи своїх в'язаних виробів, втілюючи в них все своє натхнення і творчі задуми. Майстриня родом  з мальовничого містечка Городенки. За професією маркетолог-економіст, закінчила Івано-Франківський Інститут менеджменту та економіки „Галицька академія". Яскраві барви, поєднуючись з узорами, створюють неповторну гармонію краси. В'яже з 8 років, тому в'язання стало її маленьким хобі, яке дарує їй позитивні емоції, спокій та задоволення для душі.